
Это не фейк. Що тільки не вигадували ужгородські волонтери, аби допомогти військовим на Сході: і продукти у супермаркетах збирали, і картинний аукціон організували, і в соцмережах яскраво себе представили. У певний момент дійшли навіть до ідеї створення власного бренду, яким став стилізований закарпатський ведмедик. Тож тепер ужгородські волонтери стали насправді впізнаваними. Аби додати родзинку, оголосили конкурс на кращу назву для води. В результаті проведеного конкурсу і варіацій назв, серед яких «Волонтерська» та «Мирна», зупинилися на назві «Сльози сепаратиста». Тут больше текста и фоток.
Вот прекрасное, конечно: Як пояснила волонтерка Вікторія Жуйко-Сабо, назва попри деякі звинувачення, не означає,що сепаратисти мають плакати від горя. Навпаки ужгородці сподіваються, що це могли б бути щирі сльози розкаяння і суму за вчиненим. Что сепаратисты раскаиваются слезами вперемешку с бомбами - ну чо. Символика.
Мы живем в пелевинском каком-то аду. Тут писали (верно), что созданная в России система пропаганды живет теперь типа собственной, не всегда удобной правителям жизнью. Ну так на Украине то же самое. И правильнее называть эту систему "системой ненависти". Адекватнее.
Вчера в комментах к какой-то записи на родном портале мелькнуло: "Никогда не думала, что в старости буду жить среди умалишенных". Никто не думал. Карма.